Діти та соцмережі: як забезпечити безпеку
За даними досліджень, понад 87% українських підлітків щоденно користуються соціальними мережами. Для них це – простір самовираження, спілкування, обміну думками й новинами. Водночас саме соцмережі можуть стати джерелом психологічного тиску, маніпуляцій, кібербулінгу та інших онлайн-загроз.
У цій статті розповідається, чому важливо бути поруч із дитиною в її цифровому світі, які ризики ховаються за лайками й сториз – і як батьки можуть підтримати безпечну поведінку своїх дітей у соцмережах.
Майже всі українські діти користуються соцмережами
За інформацією дослідження «Dignity Online», 87,7 % дітей в Україні користуються соціальними мережами регулярно, а 75 % проводять онлайн понад 3 години на день.
Найпопулярніші платформи серед українських дітей:
- YouTube – 87,7 %;
- Telegram – 85 %;
- TikTok – 83 %;
- Viber – 81,7 %;
- Instagram – 63,3 %.
Водночас 8,8 % дітей без вагань додають у друзі незнайомих користувачів, що відкриває доступ до особистої інформації незнайомцям і підвищує ризик онлайн-загроз.
Як навчити дітей захищати себе онлайн?
Dignity Online спільно з партнерами запустили нову інформаційну кампанію, яка покликана навчити дітей розпізнавати ризики в соцмережах, дбати про своє психічне здоров’я і звертатися по допомогу в разі небезпеки.
«Безпека дітей у цифровому світі – наш спільний обов’язок. Технології мають бути ресурсом, а не джерелом травм. Кожна дитина має право на безпечне онлайн-середовище – навіть у часи війни», – наголошують в «Dignity Online».
У межах кампанії також представили нову адаптацію мультфільму про газлайтинг – психологічну маніпуляцію, яка змушує людину сумніватися у власному сприйнятті реальності.
Мультфільм уже доступний за посиланням
https://www.facebook.com/dignityonline.ua/videos/706425838811169/
Газлайтинг може проявлятися як непрямі зауваження або перекручування фактів. Наприклад:
- «Ти все вигадуєш»;
- «У тебе надто гострі емоції»;
- «Не перебільшуй – це нормально».
Тож організатори закликають дітей: якщо щось спричиняє тривогу чи сумніви – потрібно розповісти дорослому, якому ви довіряєте.
Як допомогти дитині: поради для батьків
🔹 Контролюйте час
Чим молодша дитина – тим коротшим має бути її перебування онлайн. Встановлюйте чіткі, але гнучкі правила користування гаджетами, особливо перед сном.
🔹 Навчайте критичного мислення
Пояснюйте, що не весь контент у соцмережах є правдивим, корисним або безпечним. Допомагайте розрізняти факти, думки й маніпуляції.
🔹 Говоріть про онлайн-небезпеки
Відверто обговорюйте теми кібербулінгу, шахрайства, недоречного контенту. Поясніть, що можна і потрібно звертатися до дорослих у складних ситуаціях.
🔹 Будьте поруч
Цікавтеся тим, що дитина дивиться або читає в мережі. Обговорюйте її онлайн-досвід без осуду – це формує довіру.
🔹 Захищайте особисті дані
Навчіть дитину не ділитися особистою інформацією, фото, адресою чи місцем навчання з незнайомцями в інтернеті.
🔹 Звертайтеся по допомогу
Якщо дитина або ви самі відчуваєте емоційний тиск чи тривожність, не зволікайте – звертайтесь до фахівців (психологів, педагогів, консультантів гарячих ліній).