Команда реагування закладу освіти: формуємо, розподіляємо обов’язки, складаємо алгоритми дій

Знатимете, як у закладі освіти створити команду реагування, як вона має готувати алгоритми дій і працювати в разі небезпечних подій у закладі й надзвичайних ситуацій, з ким співпрацювати поза межами закладу. Підготуєтеся до різних ситуацій — збережете життя та здоров’я учасників освітнього процесу

Нехтувати підготовкою і плануванням дій на випадок небезпечних подій і надзвичайних ситуацій, особливо під час війни, — вкрай необачно. Безпека — це базова потреба як для дитини, так і для дорослого. Тож почну з основ — з організації безпечного освітнього середовища, а тоді перейду до роботи команди реагування закладу освіти.

Які елементи безпечного освітнього середовища 

Щоб розібратися, що таке команда реагування, як вона працює, спочатку треба зрозуміти, що ж таке безпечне освітнє середовище в закладі освіти. Що таке безпечне освітнє середовище, визначено в Законі України «Про освіту»:

Безпечне освітнє середовище — сукупність умов у закладі освіти, що унеможливлюють заподіяння учасникам освітнього процесу фізичної, майнової та/або моральної шкоди, зокрема внаслідок недотримання вимог санітарних, протипожежних та/або будівельних норм і правил, законодавства щодо кібербезпеки, захисту персональних даних, безпечності та якості харчових продуктів та/або надання неякісних послуг з харчування, шляхом фізичного та/або психологічного насильства, експлуатації, дискримінації за будь-якою ознакою, приниження честі, гідності, ділової репутації (зокрема шляхом булінгу (цькування), поширення неправдивих відомостей тощо), пропаганди та/або агітації, у тому числі з використанням кіберпростору, а також унеможливлюють вживання на території та в приміщеннях закладу освіти алкогольних напоїв, тютюнових виробів, наркотичних засобів, психотропних речовин.

Усі начебто знають, що входить до цього визначення, але зазвичай часто звертають увагу лише на якісь окремі аспекти. Пропоную подивитися на безпечне освітнє середовище як на сукупність трьох елементів у двох класифікаціях: за якістю і за кількістю. 

За якісним показником можна визначити такі елементи: 

фізична безпека — матеріально-технічне забезпечення; 

реагування на надзвичайні ситуації — дії; 

психологічна безпека — люди. 

Фізична безпека — це умови, створені в закладі освіти для захисту від різних загроз, пов’язаних із цивільним захистом і техногенною безпекою. Сюди відносимо: пожежну безпеку, засоби індивідуального захисту й домедичної допомоги, технічні засоби оповіщення та інформування, контроль доступу до закладу освіти, безпеку прилеглої території тощо. 

Реагування на надзвичайні ситуації — це підготовка учасників освітнього процесу до дій під час надзвичайної ситуації, готовність працівників закладу освіти діяти відповідно до створених алгоритмів дій. Також до цього елемента можна віднести й формування команд реагування та їхні постійні тренування. Психологічна безпека — це комплексний компонент, до якого насамперед входять особливості спілкування людей, що тривалий час перебувають в гострому емоційному напруженні, робота з профілактики булінгу, робота з дітьми й педагогами щодо посттравматичних впливів, розвитку наслідків після якоїсь непередбачуваної / небажаної події тощо. 

Кожен із цих трьох компонентів доповнює всі інші, тобто є таким, що забезпечує функціонування всієї системи. Наприклад, забезпечуючи норми фізичної безпеки, зокрема правил пожежної безпеки, часто можна запобігти небажаним подіям у закладі освіти. Забезпечуючи компонент психологічної безпеки, можна розраховувати на те, що в момент реальної небезпеки педагоги зможуть діяти відповідно до події, а не власного емоційного стану. Тому психологічний компонент можна визначати як основний. Важливо враховувати, що психологічні чинники є визначальними для поведінки людини та для швидкості її реакції на непередбачувані, а інколи й просто незвичайні обставини. 

За часовим показником можна визначити такі елементи: 

ДО надзвичайної ситуації — підготовка до реагування, систематичні тренування працівників закладу освіти, складання алгоритмів дій, порядку евакуації, планування діяльності під час надзвичайної ситуації і налагодження міжвідомчої співпраці; 

ПІД ЧАС надзвичайної ситуації — виконання всіма учасниками освітнього процесу конкретних дій; 

ПІСЛЯ надзвичайної ситуації — оцінювання ситуації та її наслідків, оцінювання й аналіз дій під час реагування на надзвичайну ситуацію (внесення змін до алгоритмів реагування, якщо потрібно), підтримка учасників освітнього процесу, які могли постраждати під час надзвичайної ситуації, і якомога швидше відновлення звичного режиму роботи закладу освіти. 

Це, якщо коротко, загальний контекст безпечного освітнього середовища.

Для дітей дуже важливими є спокій і впевненість дорослого, який поруч. Нам, дорослим, щоб бути спокійними та впевненими у своїх діях, треба мати план і відчувати підтримку. Команда реагування і є тими людьми, які допоможуть підготуватись і завжди на зв’язку.   До навігатора Що таке небезпечна подія для закладу освіти Небезпечна подія для закладу освіти — це зовнішня чи внутрішня подія, що втручається у звичайне життя закладу освіти, перериває його рутинну роботу. Після її завершення дітям або й працівникам закладу освіти потрібне терапевтичне втручання, тобто підтримка й допомога. Нею може бути будь-яка непередбачувана чи небажана разова подія в самому закладі. Стресові ситуації вимагають реагування закладу освіти. Це може бути, наприклад, випадок смерті когось із дітей або членів їхніх сімей, педагогів. Така подія не може не вплинути на дітей і працівників закладу освіти. Педагоги мають врахувати цю подію у своїй роботі, говорити про це з дітьми, підтримати їх за потреби. Небезпечні події в закладі освіти можуть бути різними за характером і масштабом, але мають спільну рису: вони значно впливають на безпеку й добробут всіх учасників освітнього процесу.    

Які мета й завдання команди реагування 

Термін «команда реагування закладу» введено в Порядку раннього попередження та евакуації учасників освітнього процесу в разі нападу або ризику нападу на заклад освіти, затвердженому наказом МВС, МОН від 18.08.2023 № 685/1013 (далі — Порядок № 685). Нагада­ю його:

Команда реагування закладу освіти — працівники закладу освіти, перелік яких затверджений наказом його керівника, на яких покладається здійснення заходів щодо раннього попередження, евакуації та реагування в разі нападу, ризику нападу на заклад освіти.

Команда реагування керується в роботі Порядком № 685, адже він визначає механізм реагування закладів освіти, Національної поліції, ДСНС. Безпека — це питання, що виходить за межі суто педагогічної діяльності. Тільки у співпраці з МВС та МОН можливо створити цілісну систему захисту, яка охоплює всі аспекти життя дітей. Спільні зусилля дадуть змогу створити середовище, де діти почуватимуться захищеними й зможуть вільно навчатися та розвиватися. 

Хоч безпека — це спільний обов’язок, більшу частину часу в зак­ладі освіти з дітьми перебувають педагоги. Важливо, щоб вони могли розпізнати ситуацію, коли дитина може потребувати допомоги, а якщо питання виходить за межі їхньої компетенції — чітко знали, куди і як саме звернутися по допомогу. Тож потрібно налагодити ефективну внутрішню комунікацію між працівниками закладу освіти й членами команди реагування, які мають повну картину ситуації. Це допоможе максимально швидко реагувати на потенційні заг­рози для дітей. 

Мета роботи команди реагування і всіх працівників закладу освіти: 

захистити права, інтереси й свободи, життя і здоров’я людини та громадянина, суспільства та держави від протиправних посягань під час освітнього процесу (йдеться про всіх учасників освітнього процесу);

створити умови для організації безпечного освітнього середовища, зокрема такі, що унеможливлюють заподіяння учасникам освітнього процесу фізичного та/або психологічного насильства. 

Простими словами — забезпечити рутинний, стабільний, передбачуваний, надійний супровід надзвичайної ситуації. Ми не можемо передбачити надзвичайну ситуацію, але можемо передбачити / спланувати / прогнозувати свої дії. 

Завдання команди реагування: 

розробити й подати на затвердження директору закладу освіти алгоритм дій учасників освітнього процесу в разі нападу або ризику нападу на заклад освіти, а також плани евакуації учасників освітнього процесу; 

скласти й оновити паспорт безпеки закладу освіти з використанням АІКОМ, доступ до якого надати уповноваженому поліцейському, працівнику ДСНС та (за потреби) представникам інших органів державної влади із використанням засобів АІКОМ; 

навчити (провести тренування, тренінг) учасників освітнього процесу діяти згідно з алгоритмами дій у разі нападу або ризику нападу на заклад освіти, а також евакуювати їх.

Як сформувати команду реагування 

Зважати на особистісні риси 

Завдання директора — обрати й навчити членів команди реа­гування. Треба подумати, хто може бути корисним для команди, на якій позиції, які завдання виконувати, щоб бути максимально ефективним під час надзвичайної ситуації. Визначаємо це насамперед за особистісними показниками. 

Ця людина: 

здатна діяти й ухвалювати рішення у стресовій ситуації; 

вміє працювати в команді; 

сумлінно ставиться до своїх професійних обов’язків; 

готова до дій в умовах потенційної особистої небезпеки й надзвичайних ситуацій; 

належно виконує свої професійні обов’язки. 

Стійкість педагогів за два з половиною роки війни говорить про те, що психологічна готовність діяти в умовах непередбачуваності й непевності є, мабуть, майже в кожного педагога. Але в команду реагування люди йдуть свідомо. Директор закладу формує команду реагування також свідомо. 

Розрахувати кількість 

Перелік працівників, які входитимуть у команду реагування, затверджує наказом керівник закладу освіти. У Порядку № 685 визначено, що в команді реагування повинно бути не менше трьох осіб. Та залежно від розміру закладу освіти й кількості учасників освітнього процесу склад може бути більшим. 

Члени команди реагування проводитимуть евакуацію, навчання й тренування з реагування на надзвичайну ситуацію, підтримуватимуть зв’язок з Національною поліцією та ДСНС, разом з ними створюватимуть алгоритми дій у різних ситуаціях. Що більший склад команди, то краще.    

Які обов’язки й на кого розподілити 

Функціональні обов’язки в команді реагування не мають бути зосереджені на одній людині, щоб забезпечити принцип функціональної безперервності. Тоді, у разі відпустки, лікарняного тощо когось із членів команди, його завдання виконуватиме інший член команди відповідно до ситуації в закладі освіти. Доцільно готувати хоча б дві особи на кожну з ролей у команді, але це залежатиме від кількості працівників і дітей. 

Єдиного прикладу розподілу ролей бути не може, тож пропоную один з можливих варіантів (табл.). У ньому визначено ролі й основні обов’язки для кожної з них. Проте цей перелік не вичерпний та орієнтовний, так само як і приклад поєднання посади й ролі в команді реагування.

Кожен член команди реагування має знати свою роль і за замовчуванням, тобто не чекаючи ні від кого вказівок, зробити свою частину дій з розробленого алгоритму в закладі освіти.

Не обов’язково команда реагування має працювати в тому ж складі роками. Директор закладу освіти може змінювати його щороку своїм наказом. Тому потрібно навчити весь колектив.

Як створити алгоритми дій команди реагування 

Що таке алгоритм взагалі? Це узагальнена схема якої-небудь діяльності, сукупність послідовних кроків, що ведуть до бажаного результату. А чи може бути якийсь один алгоритм дій для всіх закладів освіти? Ні, одного алгоритму, що був би дієвим для кожного закладу освіти, бути не може: надто різні географічні, регіональні особливості, будівлі й матеріали, з яких вони побудовані, розташування цих будівель, типи закладів освіти, кількість працівників, дітей тощо. 

Алгоритм дій під час надзвичайної ситуації — це послідовність чітко визначених кроків і заходів для забезпечення безпеки, мінімізації ризиків та ефективного реагування на виникнення небезпечної або кризової ситуації. Такі алгоритми містять інструкції для різних сценаріїв надзвичайних ситуацій, як-от природні катастрофи, техногенні аварії, пожежі, терористичні акти. 

Команди реагування в закладах освіти створюють внутрішні алгоритми на основі того, що викладений у Порядку № 685. Вони не будуть однакові. 

Кожен працівник закладу освіти має знати алгоритм дій під час надзвичайних ситуацій. Усі повинні знати, де безпечне місце, де укриття, які є евакуаційні шляхи — основні й альтернативні. 

У внутрішніх алгоритмах потрібно прописати, хто що робить. Сценарії можуть бути різними. Наприклад, якщо в учителя зараз урок, то це одні дії, якщо в нього зараз вікно, то це інші дії. 

Той, хто перебуває найближче, з’ясовує обставини нападу й передає інформацію далі команді реагування. Команда обробляє цю інформацію і передає працівникам закладу освіти, що із цим робити: евакуюватися в разі замінування, залишитися в закладі освіти або спуститися в укриття в разі зовнішньої загрози тощо. Тобто необхідно діяти залежно до ситуації, але для цього ситуацію потрібно знати, інформацію має хтось передати. 

Важливо затвердити шлях комунікації: або телефон, або людина, яка буде проходити по коридору і в кожен клас заходити, або чат. Цей елемент має бути відпрацьований, домовлений, щоб одразу за першого сигналу про небезпеку кожен працівник знав, звідки він візьме інформацію, відповідно до якої діятиме.

 Інформація, яка має бути завжди доступною для кожного дорослого в закладі освіти: 

 • списки дітей, які присутні сьогодні; 

 • контакти батьків; 

 • контакти зовнішніх організацій, які можуть знадобитися під час реагування на надзвичайну ситуацію (екстрені служби, управління освіти, засновник закладу); 

 • короткі записи про проведені симуляції як приклад реагування.

Чому готуватися й відпрацьовувати дії — важливо 

Підготовка до різних ситуацій — обов’язкова умова правильного реагування закладу освіти, бо результатом неготовності в кращому разі є запізніле реагування, а в гіршому — неправильні або навіть неадекватні реакції на те, що відбувається. Останнє може призвести до погіршення ситуації або ж необхідності більш інтенсивного й тривалого терапевтичного втручання згодом. 

Надзвичайні ситуації небажані для будь-кого й будь-коли, тож поширеною є тенденція витісняти думки про них зі свідомості, не готуватися, покладатися на «дай Бог, усе буде добре» тощо. Але важливо підготувати план дій, який буде доступним у разі потреб­и. 

Виконуючи вже знайомі й заплановані дії, ми: 

не панікуємо, спокійно й чітко діємо, бо знаємо свої наступні кроки; 

розуміємо подальші дії інших працівників закладу освіти і працівників рятувальних та допоміжних служб;

запобігаємо глибоким психологічним наслідкам, тобто стресовим розладам різного ступеня; 

полегшуємо відновлення роботи закладу освіти після надзвичайної ситуації. 

Тривога виникає, якщо не знати, що робити. А коли є план, коли зрозумілі наступні кроки, то рівень тривоги суттєво знижується. Проживати емоції — це нормально. Легалізувати перед дітьми свої емоції — це теж нормально. Але треба пам’ятати про те, що в дітей має бути надійний, безпечний дорослий, який знає, що робити й куди йти. 

Безумовно, скільки не тренуйся, а в момент надзвичайної ситуації щось може піти не за планом. У стресі людина може розгубитися, але саме завдяки підготовці вона з високою імовірністю згадає, що потрібно робити, у неї знизиться тривожність. У момент небезпеки кожен розраховує на власні знання й навички, але спрацюють ті з них, які будуть автоматизовані, тобто звичні для виконання. 

Відхилення від плану — це набагато краще за відсутність плану. Спрацювати наперед завжди простіше, аніж потім долати наслідки.